Обговорення питань люстрації в Україні з урахуванням європейських стандартів

 Під час круглого столу на тему «Люстрація судової системи: український та міжнародний досвід» представники судової влади, Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, неурядових організацій та іноземні експерти обговорили міжнародні стандарти дисциплінарної відповідальності та люстрації суддів, зокрема практику Європейського Суду з прав людини щодо цих питань.

Насамперед, як зазначила координатор проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» Ліліт Данегян, під час люстраційної перевірки необхідно створити процедури підзвітності влади в країні. На думку професора юридичного факультету університету Комплутенсе в Мадриді, експерта Ради Європи Лорени Бахмаєр Вінтер, порушення основних норм і правил демократичного суспільства під час процедури очищення влади призведе до втрати довіри суспільства і відсутності очікуваного результату.  

Про розуміння суддями необхідності змін у судовій системі зазначила під час свого виступу суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько. «Наразі в Україні діють два закони, що передбачають спеціальну перевірку суддів. Так, спершу було ухвалено Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а згодом – Закон «Про очищення влади». При цьому ухвалення другого аргументувалось тим, що положення попереднього не було реалізовано. Слід зазначити, що закон не вдалося реалізувати не з вини суддів. Адже була заповнена суддівська квота у Вищій раді юстиції, до компетенції якої належить остаточне з’ясування питання, чи відповідає суддя займаній посаді. Також з’їзд суддів призначив своїх представників до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це свідчить про те, що судді були готові до застосування норм закону», – підкреслила Алла Лесько. Не звертались представники судової системи і до Конституційного Суду щодо конституційності закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Натомість, на її думку, застосування положень закону «Про очищення влади» щодо суддів викликає багато запитань.

Під час дискусії як вітчизняні, так і міжнародні експерти наголосили на окремих недоліках законів, що стосуються процедури люстрації суддів. На їх думку, окремі законодавчі норми не відповідають принципу індивідуальної відповідальності і презумпції невинуватості.

Проблему застосування вимоги закону щодо звільнення з посад суддів, які виносили рішення, що стали предметом розгляду у Європейському суді з прав людини, порушила суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, член Вищої ради юстиції Алла Олійник.

Відповідно до Закону «Про очищення влади», зазначив Сергій Дембовський, безумовній люстрації підлягають судді, які виносили рішення щодо осіб,  до яких застосовано індивідуальну амністію, і конкретно до осіб, які визнані політичними в’язнями. При цьому майже всі вироки щодо таких осіб набули чинності. «За цими вироками особи засуджені, як правило, за насильницькі злочини, в тому числі за навмисні вбивства. Є потерпілі, громадяни України, яким завдано шкоди і які претендують на її відшкодування та очікують на правовий захист від держави», – наголосив суддя. Тому, на його думку, проблемним є питання застосування щодо суддів процедури люстрації через їх участь у розгляді зазначених справ.

Таку позицію підтримали міжнародні експерти Ради Європи. Зокрема Лорена Бахмаєр Вінтер висловила переконання, що розгляд суддями згаданих справ не може бути підставою для їх звільнення. Вона ще раз наголосила на необхідності виваженого підходу до процесу люстрації та відновлення довіри до судової влади з обов’язковим дотриманням принципу індивідуальної відповідальності та презумпції невинуватості.

Учасники круглого столу на основі висловлених зауважень обговорили рекомендації щодо вдосконалення процесу очищення судової влади з врахуванням європейських стандартів та досвіду інших країн.