Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Під час розгляду судових справ суд нерідко стикається з тим, що окремі учасники процесу не з'являються у судове засідання, не повідомляють про причини своєї неявки, чим обурюють не лише своїх опонентів, а й суддів.
Крім того, така несумлінна поведінка призводить до відкладення розгляду справи, і, як наслідок, — до затягування судового процесу.
Це порушує права і законні інтереси інших учасників процесу, які належним чином виконують свої процесуальні обов’язки.
При виникненні подібної ситуації у суддів є достатньо ефективний механізм впливу на таких учасників процесу, — а саме: притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду.
Можливість застосування такого виду відповідальності передбачена безпосередньо у Конституції України. Згідно з ч. 5 ст. 129 Конституції за неповагу до суду і судді, винні особи притягуються до юридичної відповідальності. Також відповідно до ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва.
Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 1853Кодексу України про адміністративні правопорушення, де визначено, що неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого, чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а також злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 грн.).
Не слід забувати, що застосування відповідальності до учасників кримінального провадження за невиконання процесуальних обов'язків має свої особливості.
Згідно ст. 139 КПК якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явилися без поважних причин або не повідомили про причини свого неприбуття, на них може бути накладено грошове стягнення у розмірі:
— від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (від 286,75 до 573,50 грн.);
— від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (від 573,50 до 2294,00 грн.).
До підозрюваного, обвинуваченого, свідка також може бути застосовано привід (ч. 2 ст. 139 КПК). Що ж стосується свідка та потерпілого, то за злісне ухилення від явки вони несуть відповідальність, встановлену законом (ч. З ст. 139 КПК). В даному разі саме йде мова про застосування до них адміністративної відповідальності за ст. 1853КпАП.
_03_03.png)
