Новий проект Трудового кодексу України

 Новий проект Трудового кодексу зареєстровано у Верховній Раді України 27.12.2014 за № 1658. 20.05.2015 на розгляд Парламенту внесено доопрацьований варіант із тим самим реєстраційним номером. 5 листопада 2015 року проект Трудового кодексу прийнято Парламентом за основу.

Проект Трудового кодексу визначає засади й механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація й уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту є однією з важливих його особливостей.

Загалом місія нового Трудового кодексу полягає не в посиленні регулювання трудових відносин, а в полегшенні цього процесу та спрощенні процесів наймання і використання трудових ресурсів.

Наприклад, проект Трудового кодексу містить норму щодо самостійного планування працівниками свого робочого часу за умови дотримання строків виконання робіт. Ця норма, звичайно, стосується окремих категорій працівників, насамперед науковців і педагогів. Однак із часом вона застосовуватиметься ширше й стане дієвим інструментом як для працівників (матимуть змогу вивільнити час для інших видів діяльності), так і для роботодавців (отримають можливість зменшити ресурси на адміністрування).

Проект Трудового кодексу детально регламентує порядок виконання працівником роботи вдома. Це, безумовно, перспективна норма, завдяки якій працівники зекономлять час і уникнуть витрат на проїзд до місця роботи, а роботодавці не витрачатимуть ресурсів на облаштування додаткових робочих місць.

Трудовий кодекс покликаний деталізувати відносини між роботодавцями та найманими працівниками, а також посилити роль інституційних механізмів, таких як соціальний діалог.

Є важливі новації у сфері регулювання трудових відносин. Доопрацьована редакція проекту Трудового кодексу містить ряд новацій, покликаних позитивно вплинути на регулювання трудових відносин.

Зокрема, збільшено тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів, що відповідає Європейській соціальній хартії.

Передбачено відкритий і прозорий порядок прийняття актів законодавства про працю. Зокрема, встановлено, що всі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню — одночасно з нормами, визначеними документами вищого рівня, з яких вони випливають.

Розроблено понятійний апарат трудового законодавства, який слугуватиме стійким теоретичним підгрунтям для користувачів Трудового кодексу й забезпечить однозначність тлумачень його положень.

Врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників. Зокрема, скорочено до трьох календарних днів строк попередження про звільнення за власним бажанням для працівників, з якими укладено трудові договори до двох місяців (нині тривалість «відпрацювання» становить два тижні).

Регламентовано порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця — фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. Донині ці питання не регулював жоден нормативно-правовий акт.

Визначено повноваження державних інспекторів праці з урахуванням законодавства ЄС, що позбавить роботодавців можливості уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників.

Запроваджено додаткові гарантії для вагітних. Зокрема, за ними зберігатиметься середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю.

Встановлено норми щодо права на репатріацію працівників.

Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників відповідально виконувати свої обов’язки, а роботодавців — створювати належні умови й визначати рівні права працівникам для професійного розвитку та підвищення. Один із ключових принципів: перерва в роботі, спричинена сімейними обставинами (догляд за дітьми, хворими родичами) або хворобою, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

Проект Трудового кодексу містить норми, які посилюють трудові гарантії працівників. Зокрема, встановлено: якщо законодавчі акти припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків працівника й спірне питання може бути вирішене і на користь працівника, і на користь роботодавця, рішення приймається на користь працівника.

На адресу Трудового кодексу лунає чимало критики. Низка гучних зауважень потребує спростування. Зокрема, зазначається, що проект Трудового кодексу передбачає право роботодавця збирати інформацію на працівників без їх згоди, а також звільняти працівників у випадку їх участі у страйку, визнаному судом незаконним. Це не відповідає дійсності. Жодна норма проекту Трудового кодексу не наділяє роботодавців такими правами. Навпаки, одним з основних обов’язків роботодавця, закріплених статтею 25 законопроекту, є повага честі, гідності та інших особистих прав працівника.

Критики Трудового кодексу стверджують: введення роботодавцем ненормованого робочого дня та чергування працівників призведе до зловживань роботодавцями. Утім, відповідні режими роботи існують і нині й регулюються чинним законодавством.

Невдовзі Трудовий кодекс України буде прийнято у другому читанні і він набере чинності.

                                                                                                                                                          Інформує прес-секретар суду.