Верховний Суд сформулював висновок, щодо кваліфікуючої ознаки розбою «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище»

Велика палата Верховного Суду сформувала висновок щодо кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України.

Друга судова палата Касаційного кримінального суду передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду кримінальне провадження щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки виникла необхідність відійти від правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 15 листопада 2012 року в справі № 5-15 кс 12 щодо застосування нормативно визначеної ознаки складу такого злочину, як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. 

На думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, поняття кваліфікуючої ознаки «проникнення» вказує на те, що особа неправомірно «проникнула» туди, де за звичайних обставин вона не може перебувати.

Відповідно до встановлених судами обставин особа, в торговому центрі, у відділені, яке облаштоване відокремленою торговою секцією із продажу ювелірних виробів, розглядаючи під приводом придбання товару ювелірні вироби, розпилив у обличчя продавця газову речовину з балончика та відкрито заволодів двома золотими ланцюжками.

Вироком міського суду особу визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. А вироком Апеляційного суду особу засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Захисник засудженого вказував на невірну кваліфікацію дій винного за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме, вчинення розбою з проникненням у приміщення, оскільки засуджений шляхом вільного доступу, як покупець, увійшов до крамниці та попросив надати йому ланцюжки для огляду. Жодної дії для проникнення у місця, доступ до яких у магазині обмежено, зокрема за прилавок, сейф, тощо, засудженим не здійснювалося.

Верховний Суд скасував вирок суду апеляційної інстанції та призначив новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд роз’яснив, що розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, за своєю правовою природою є складеним злочином. Даний склад злочину поєднує у собі декілька діянь, кожне з яких становить самостійний злочин. Так, розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, об'єднує в собі напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 1 ст. 187 КК України) та незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи (ч. 1 ст. 162 КК України). При цьому посягання, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, відіграє роль ознаки, що створює кваліфікований склад розбою.

Верховний Суд вказав, що вирішальним при визначенні законності/незаконності входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою, є режим доступу до об'єкта (вільний/обмежений).

Наявність режиму вільного доступу до приміщення свідчить про законність входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення та правомірне її перебування там, а отже, виключається інкримінування кваліфікуючої ознаки «проникнення», навіть якщо особа потрапила в приміщення з умислом заволодіти чужим майном.

Якщо особа, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо), її дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище. Так само мають бути кваліфіковані дії особи, яка потрапила в приміщення з вільним доступом, але залишилася в ньому з метою заволодіння чужим майном і тоді, коли режим доступу до цього приміщення змінився й став обмеженим (завершення робочого дня в магазині, музеї тощо).

Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що для правильної кримінально-правової кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 187 КК України також важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Вирішуючи питання про наявність у діях особи ознаки «проникнення» при вчиненні розбою, слід звертати увагу на наявність умислу на заволодіння чужим майном. 

Верховний Суд зазначив, що у даній справі підтвердження чи спростування таких обставин, як заволодіння майном з облаштованої відокремленої торгової секції, доступ до якої обмежено, чи в разі формально безперешкодного входження до торговельного відділу, є суттєвим, оскільки це впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке визнано судом доведеним.

Суд касаційної інстанції резюмував, що при вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном (постанова від 18.04.2018 у справі №569/1111/16-к).

Джерело: Українське право